|
5
лютого 2009 р. у Будинку вчителя,
відбулася презентація книги «Наукова
спадщина Олега Ольжича»,
авторів
Михайла Відейка та Сергія Кота,
яка вийшла в серії «Невідома
Україна» Інформаційно-аналітичної
агенції «Наш час».
Захочеш
– і будеш
В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
Олег
Ольжич
Сьогодні,
незважаючи на кризу та
політичний безлад, ми
продовжуємо повертати до нашої
історії імена Великих
Українців, які присвятили своє
яскраве життя Батьківщині. Саме
до таких людей належить Олег
Ольжич (Кандиба) — вчений, поет,
політичний діяч.
Його
постать по праву вважається
символом цілого покоління
української молоді, яке вийшло
на арену життя у 20–30-х роках ХХ
століття і щиро та
беззастережно присвятило себе
українській ідеї та боротьбі за
відновлення незалежної
української держави. Його
творчий шлях, кожна година,
хвилина та секунда життя й
діяльності були спрямовані на
служіння своєму народові —
служіння віддане та свідоме,
без огляду на власні інтереси,
можливу кар’єру та цілком
реальні небезпеки.
Науковці
у Європі та США знали археолога
— доктора Кандибу. Інші
захоплювалися поезіями Олега
Ольжича, а товариші по боротьбі
за вільну Україну зверталися до
нього по-іншому — «Ідеаліст», «Доктор».
У
23 роки захистив докторську
дисертацію. Він —
учасник міжнародних
експедицій, автор півсотні
друкованих праць,
популяризатор археологічних
відкриттів, в тому числі — в
Україні. У 1938 році він бере
участь у заснуванні
Українського наукового
інституту у США і формує перший
збірник його наукових праць,
видання якого організовує у
Празі в 1939 р. Цей рік став
останнім для Ольжича-археолога.
Почалася Друга світова війна —
життя вимагало стати політиком
і солдатом.
У
повному обсязі результати його
наукових досліджень, які і досі
актуальні для науки та
привертають увагу сучасних
науковців, було видано лише у 2007
році. Відтак лише нині виникла
можливість оглянути його
спадщину та спробувати оцінити
з точки зору сучасної науки.
|
